Зустріч із двійником завжди трагічна.
Боротьба із дзеркалом приречена на поразку.
Всі відображення мовчазні,
І скільки не кажи: «Люблю»,
загинеш лише ти, а не воно.
Світитиметься шкіри оксамит.
Торкаючись її, він скаже: «Серце,
твоя душа така ж тонка». Задумливо
проводитиме пальцем по кожній вені, кожній стрії,
кожному рубцю,
по кожній зморшці і
родимій плямі. Цілуючи
ці руки в ластовинні, він скаже,
що не вистачить життя
порахувати поцілунки
сонця.
Коханці юні сплять в міцних обіймах,
благенька ковдра зовсім з них сповзла.
Вона ж пішла. Тому що зріла жінка.
Дзеркало
© Copyright: Олись Лапковский, 2017
Свидетельство о публикации №117061206438
Свидетельство о публикации №117061206438
Рецензии
Бреюсь и ищу себя под щетиной зазеркалья.
У меня три очень старых зеркала. Двум из них точно больше ста лет.
Евгений Рыбаченко 29.06.2017 03:56 • Заявить о нарушении
У меня три очень старых зеркала. Двум из них точно больше ста лет.
Евгений Рыбаченко 29.06.2017 03:56 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.