Степу безмір'я вбирати очима,
Лиш небо та крила над і за плечима,
Звучати ясОю і хвиль ясинОю,
Ряхтіти росою й зійти просяною
Зерниною з персті, вгинати стеблину,
І пОвіви пити гвоздики й полину,
Розкрилена, щасна і благословенна,
Подобою й образом бути рожденна.
09.06.2017
Лиш небо та крила
© Copyright: Марина Степанская, 2017
Свидетельство о публикации №117061203000
Свидетельство о публикации №117061203000
Рецензии
Спасибо за чудесное стихотворение. Марина.
С уважением,
Ирина Субботина-Дегтярева 12.06.2017 10:05 • Заявить о нарушении
С уважением,
Ирина Субботина-Дегтярева 12.06.2017 10:05 • Заявить о нарушении