Думки
Ліниві, незашугані, нудні,
І дихлофосом їх не залякати,
І не втечеш, бо нікуди тікати,
Було колись (та чи було?) не так,
Коли залізно стиснувши кулак,
Щоби кістками хряснуло, як постріл,
До вакууму зменшивши їм простір,
Я тиснув, що є сили, що є злості...
Та видно вже нема, бо став "дорослим".
І подобрішав, внутрішньо і зовні,
І заплатив за це. По самій повній.
Свидетельство о публикации №117061102576
Юрий Ош 08.11.2017 15:17 Заявить о нарушении
Сергей Грачев 11.11.2017 18:21 Заявить о нарушении