Позабудь і не клич – ніякої лірики.
Все, що мали сказати, сказали вже.
Кожен сам обирає, кому не вірити,
а кому відкривати у негліже.
Виявляється, щастя буває втомленим.
Виявляється, має втому любов.
Може, й так, та за жодне слово не соромно.
Будь-яке зі слів я промовлю знов.
І слова втомились: словам не хочеться
грати роль відлуння у пустоті...
Пустота – минуле, яке шепочемо
все тихіше й тихіше і я, і ти...
Позабудь i не клич - нiякоj лiрики
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117061008130
Свидетельство о публикации №117061008130
Рецензии
Я всегда нахожу отклик своих мыслей и чувств в твоих стихах.Можно я просто без лишних слов украду этот стих в папку избранных?
Обожаю тебя,
я
Вотта Кая 11.06.2017 12:11 • Заявить о нарушении
Обожаю тебя,
я
Вотта Кая 11.06.2017 12:11 • Заявить о нарушении
