***

Майдан. Слово
Поема

                Тройці Пресвятій присвячується
1

Душа ще хоче
щось
й в ночі
пита
та ніч
крильми –
до ночі
відліта

а там де вже світа
там радість живиться
що Бог як свято –
наперстав
вся музика любові –
проліта!

Немов небо –
в устах
в устах!

Політ, і сонце, і любов – все пронизати!
Ніщо не буде
вже тримати

впадуть підпорочок
ряди
а Бог що Слово народив
й Бог-Слово
слово народив –
сиплють зі світлої гряди!
                політної гряди!
Й тим словом
прийдуть обійняти...

2

Не зрить ще хто
ще німо зойкне –
ніби пустота
а є Христа
велика радість –
                там!

а ти за душу брата
хотів там амфібрахій
насотати!
Мертвять нас в сірості.
Не перестати?
а перестать! –
               корінчики сіренькі  –
                виривать!
Та й буде
слово

3

Се можу
народити слово
се – під пенати

то ж можна вам
це опинати

а це я його
мати

понижче Євангелія
мені не дуже – знати

і поведете між колоссям
сонце любить – тож оголяти
це
й розпинати...

а от
я – його
мати!
Мати.

А нижче Євангелія
то
не у змозі
знати

4

а той достаток
ті люди добрі
хто булки чи – кипяченої
                води
й молитви
в майбуття до кожного
хто мама й тато
бо життя й смерть –
зриваються у передранок...
Майданом


Любов веди
любов – сліди!
Його
як слово тільки
стріти б ...

І чого там? –
нехай вже тут.
Як – Стрітень.


Любов – сліди
Любов веди
сліди – ростуть.

Він може не доїв
може черпнув
              чи оновився зляку
Він як собака –
дививсь в очі твої
і на коліна
ти не впав
і не заплакав –
Ісуса, що в сердечній глибині –
Той може з недовимовленості плакав –
ти не явив
ти не явив те слово як відзнаку
хоч він всім серцем – німо
говорив...



Слово ляга – на чистоти
                порив!!


Вітер віконницю б відкрив –
серце б тобі відкрив.
Все тайна, – тайна! –
слово сягло б
ікон гряди –
любов веди!..

5

Мати. А от
я слова –
мати
а нижче Євангелія
то –
не у змозі
знати

і схід і захід –
хмари
а нижче як за канти
то схід і захід –
схочуть
воювати

і поведете
під колоссям
сонце любить
світ оголяти
все оголять –
і розпинати...

це ж з серця
слово
а от
я – його
мати...
крильми від ночі
в ніч і відлітати –
лиш слово розпинать
лиш слово –
розпинать

а от
я – його
мати!

10,11.12.2016, з причастям