Думи мої
Думи мої сіроманці,
думи-волоцюги,
чом прийшли ви знову вранці
мовби для наруги?
Вам приємно посміятись
із гіркої долі
ще й минулим забавлятись
ніби вітер в полі?
Думи мої непокірні
як ви вже набридли…
Якщо більше не сказати –
просто остогидли!
Як з характером своїм я
терплю вас допіру?
Ви ж вбиваєте нещадно
у мені всю віру!..
Думи мої подорожні,
думи-мандрівниці,
чом без дозволу повзете
знову до світлиці?
Чом сновидами нічними
сієте ви чари?
Думи мої чарівниці,
думоньки-примари…
10.06.2017
Думи моi
© Copyright: Олександр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117061002240
Свидетельство о публикации №117061002240
Рецензии