Роговая Галина Александровна Моя муза
Порой удаётся музе
Моим управлять веслом,
Закручивать волны в узел,
В летящие брызги слов.
Случается, километры
Пройти мне пустых дорог.
Ловлю я дыханье ветра,
Слова запасаю впрок.
А ноги росой намочит –
Не жалуюсь на росу:
С собою, сквозь дни и ночи,
Те капельки слов несу.
Сверну ли я в лес осенний,
И славу ему воздам,
Слова – семена растений –
Летят по моим следам.
И полнятся силой мысли,
И близится светлый час,
Когда по лазурной выси
Меня понесёт Пегас.
Он мчится дорогой торной,
Почувствовав: близок срок.
И слов прорастают зёрна
На вспаханном поле строк.
Перевод с белорусского
МАЯ МУЗА
Здараецца часам музе
Маім кіраваць вяслом.
І я, як магу, імкнуся
Запасіць насенне слоў.
Ў вандроўках па кіламетрах
Грунтовых дарог пустых
Спяшаюся нават з ветру
Кароткі ўхапіць уздых.
Расою намочыць ногі –
Не жалюся на расу:
І з гэтай сваёй дарогі
Расінкі слоў прынясу.
Зварочваю ў лес асенні.
Якія тут фарбы, пах!
Тут восеньскіх слоў насенне
Ляціць па маіх слядах.
І поўняцца думкі сілай,
І блізка ўжо, блізка час,
Калі на сваіх на крылах
Мяне панясе Пегас.
Вось-вось ён сюды паверне:
Мне чуецца стук падкоў.
І слоў прарастае зерне
Ў барознах маіх радкоў.
Свидетельство о публикации №117060900764