Сонет Шекспира 141
- Они твои пороки видят ясно.
(Закарпатська адаптація)
Но нашто я на сякуй малпі ся женив?
На тварь страшна ги старий попергач*,
Цицьки – як зайцю вуха кось скрутив,
А шатя здіне – ги завадить ряндя на кутач.
Ги свіні ріпу фурт гризуть мене
Она ай її мати – подла стара босорканя.
Тота напасть бізувно скоро не мине…
Но не бануву же м послухав свого няня! -
"У Вароши у ниї квартіль добра, м чув
Ай БМВ новий – не дакой «Жигулі».
Ти – неваловшний нигда валягув!
Вже ни єдна дівка тя не хоче у селі!"
(Отиць ї гамішний, но головний бухгалтер –
Не буду веце я мішати малтер**!!!)
* кажан, летучая мышь
** будівельний розчин
Свидетельство о публикации №117060905436