Ти – Таємна Королева Львова,
та корону бачать не усі.
Ти – наочне втілення любові
у своїй прихованій красі.
Королівство спить, працює, любить –
правиш непомітно, як живеш.
Час од часу усмішкою губи
коронуєш, як по місту йдеш.
Піддані тебе не помічають –
кожен усміхається своє.
В королівстві я один лиш знаю,
хто ж то Королева Львова є.
Помічаю королівські риси,
королівську впізнаю ходу.
Як ідеш, молюся: «Повернися».
І під руку подумки веду.
То у центрі – в кращій із кав'ярень,
в Оперному, в першому ряду,
то в одній із затишних броварень
я тебе впізнаю і знайду.
Королева Львова Таємнича...
Ти – найкраща з кращих королев.
Може, крім мене, тебе в обличчя
знає лиш найстарший львівський лев...
І коли спускаєшся на землю
з королівських голубих небес,
я, Моя Величносте Таємна,
відчуваю лицарем себе...
Ти - Таемна Королева Львова
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117060900452
Свидетельство о публикации №117060900452
Рецензии