Чекай. До ранку б нам дожити,
Навкруг війна,та смерть,та біль,
У ночі ворог нескінченно буде бити,
Скоріш у схованку, щоб там перепочіть.
Який то сон, як що душа ридає,
Хтось мовить слово,хтось мовчить,
Душа хатину батьківську згадає,
Та маму,що перед іконою стоїть.
Вона помолить Богу вдень,та ніччю,
Щоб захистив він сина від вогню,
Онука зробить оберіг доречний,
Синочку, рідний, я тобі пришлю.
Повсюдно смерть степом гасає,
Кулі дзижчать,набої гучно рвуть,
Лише молитва мамина оберігає,
Слова її від серця Богу йдуть.
Прокляття тим ,хто градами стрілляє,
Для них готове місце вже у пеклі,
А Ваша вдача їх на небо відправляє,
Туди, де їх чекає біс запеклий.
АТО
© Copyright: Виталий Костылёв, 2017
Свидетельство о публикации №117060804433
Свидетельство о публикации №117060804433
Рецензии