Навіщо я пишу, для чого те,
здалась на біса рима, образ, розмір?!
Задумуюсь буває, а проте
поезія – це мій життєвий простір!
Вона мені уже саме життя,
в якім душа то плаче, то співає.
Хоча в минуле і немає вороття,
але воно у віршах оживає.
Навіщо я пишу, для чого все,
чому лиш нерви вам, собі лоскочу?
Добробуту воно не принесе,
та я пишу, коли сказати хочу!
Думки мої не так ламають двері,
як ляжуть у катренах на папері.
08.06.2017
Навiщо
© Copyright: Олександр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117060802889
Свидетельство о публикации №117060802889
Рецензии