Тобі я прочитаю все:
від тих – найперших, юних, ранніх,
до цих – дорослих, цих – останніх.
І ті, і ці – моє лице.
Вдивись в лице моє, вдивись...
Соромитись нема підстави –
собою був за всіх обставин.
Вдивись – не приховаю рис.
Колись я все писав собі –
суцільним вічним монологом.
Я так осмислював дороги -
я був людиною в журбі...
Пройдусь із віршем по судьбі...
Логічний наголос підкреслю.
Я разом з віршами воскресну,
бо все читатиму – тобі...
Тобi я прочитаю все
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117060801153
Свидетельство о публикации №117060801153
Рецензии