Нас зможуть побачити тільки птахи.
Побачити, та не завадити.
Ми зможем дивитись удвох на дахи
і крилами хмари розгладити.
Удвох ми щасливо отак летимо –
землі під собою не чуємо...
І якось небесно удвох тремтимо –
немов у польоті бунтуємо.
Неначе насправді вчиняєм політ –
і вітер до неба підхоплює...
Окремо літали ми тисячі літ –
аж подих тепер перехоплює...
Тiльки птахи, або Останнiй поверх
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117060708155
Свидетельство о публикации №117060708155
Рецензии