Як на к нчику-к нц г лля...

*  *  *
                «Господи, до кого нам іти?
                У Тебе — слова життя вічного...»(Ін. 6,68)

Як на кінчику-кінці гілля
Той листок у світло
крізь себе життя розгортає...
Не спитай мене як,
Лиш — для чого,
сонце радість йому повертає...



Як на самім на кінці гілля
Мого серця —
листочок за світ вибираєш,
Не скажи мені як,
лиш — для чого мене
пам’ятаєш...   


   
Бо так, Боже, людині бува,
буває людині,
Мов жива — й більш жива,
дай слова —
Жити хоче — чи більше не хоче —
якось...

Яв-кість:
духом спостеріга в самотині...

21.12.2005


Рецензии