Продовження поез в трактат Що да Христова Церква п

2. Здивування появляється

Бог подає Духом Святим благодать в Церкві — смиренним...

Тільки лиш —
не було!
Й звідки знаю?
Серця Божі роси
прилітають!..

Любляче, мирне, неагресивне — це є справжнє християнство..

Чуєш Божі співи птиці
чуєш
так, як ясновидець:
тільки де любов,
любов!

Отці Церкви ствердили, що християнство в самій суті є наслідуванням життя Святої Тройці.

Як волошки у житі
очі так щоб любити
в синь летіти!
Перші птиці і діти
Райські квіти! тендітнії!
ясніти! тремтіти!
Перші птиці і діти
В звук вогніти!

В основі творчості стоїть здивування.

Ми витікаєм, а —
не промовляєм:
Дві шаблі-блискавки, і —
простір виправляють!

Ви здивуєтесь!

Широко
і широко
і — широ;ко —
і розлив Бог —
буття золоте Око
Прийшли дощі і йдуть
і пріч відходять
от дивляться у Око —
Богу годять
Списали ниви —
написали звіт.

Милосердний Ісус Христос подає Своїм вірним — особливо початківцям в Церкві!

Не помилка
дальніх видців —
ловиш світло
в кожній шибці
Тільки за любов —
любов!

Настільки великі, що аж дивовижні ласки,  буде від чого вам здивуватись!

І дощаник, і лелека
із дощами —
блиск за блиском
Мир всім, що були далекі
Мир всім, що постали —
близькі...

Бог відкривається несподівано і – здивовує!

Любов!
Аж в серці голос
роздавався б!
Дай руку! —
і схиливсь Господь:
Люблю,
чого засумнівався?