Бути
Так, осінній вітер шепоче над листям...
і я... чую тебе.
Як пух очерету торкається сонця
а струмки, витікають з-під каменя...
так я відчуваю тебе...
Як хмари залишають ніч без зірок
а небо залишається поруч...
так мені не вистачає тебе...
Як корабель, що сбився з курсу
шукає рідний берег, на краю оковиду...
так я хочу знайти тебе...
І як помах крила, в твоєму серці..
буде завжди битися...
я хочу бути з тобою.
***
Быть
Владимир Никишин 2
Как волны бросают океан на золотой песок
Так, ветер осенний шепчет над листвой...
и я... слышу тебя.
Как пух камыша прикасается к солнцу
а ручьи, вытекают с-под камня...
так я чувствую тебя...
Как облака оставляют ночь без звёзд
а небо остаётся рядом...
так мне не хватает тебя...
Как корабль, сбившийся с курса
ищет родной берег, на краю горизонта...
так я хочу найти тебя...
И как взмах крыла, в твоём сердце...
будет всегда биться...
я хочу быть с тобой.
***
Свидетельство о публикации №117060406687
Анатолий Харин 08.07.2017 17:33 Заявить о нарушении
Наталья Беляева Ерух 09.07.2017 12:37 Заявить о нарушении