Дух вивергають гори
Й люди як гори,
Сонце прозорить,
Море говорить,
А в людськім божевільному хорі,
В хмарах думок, що їдять вас як морок,
Я – ваш світлий язик.
Щемкі чуття просторів,
Кому ваш крик?!
Взнавши таїну невільного хору,
Вирвавшись з кола чарівного горя,
Я – нелюдський язик.
Речник
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117060304072
Свидетельство о публикации №117060304072
Рецензии