То є вишня – душа роззоріла на світ:
Сяйво радості світу несе,
Чи твоє то пахуче дитя –
Небом квіти летять?
Що таке? що, не має в землі сторони?
Роздягни ще мене, роздягни…
Чи твоє то пахуче дитя –
Небом квіти летять?
Що таке? Що, його не приймає життя? –
Вітер сяє: він моє дитя.
Неба очі тремтять?
Може – вишня сумує
під вороттям?..
То вишня душа роззор ла на св т...
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117060304013
Свидетельство о публикации №117060304013
Рецензии