На Трiйцю
Які б вагомі для нас не були,
Ті дні, як ми на світ з'явились,
Скажи чи варті вони дня коли,
Христова Церква народилась?
Бо що без цього дня наше життя? –
Тіла приречені на тління.
В Христовій Церкві наше майбуття,
Одна надія на спасіння.
В цей день відбулася подія та,
В ній намір Господа здійснився,
На учнів по обітниці Христа,
Втішитель - Дух Святий пролився.
І з того дня вона лише зроста,
Апостола Петра послухав,
Став каятись народ в ім’я Христа,
Прийнявши дар Святого Духа.
Та з нами ще обітниця свята,
За що ми дуже вдячні Богу,
Бо разом бути з Церквою Христа,
Ще кожен грішник має змогу.
А скільки ще людей в своїм житті,
Грішать і Церкву обминають,
Покаятись і Бога там знайти,
Вони чомусь не поспішають.
Та може каятись в наступний день,
Вони не матимуть нагоди,
Антихриста година надійде -
Пора великої скорботи.
А Церкви вже не буде на той час,
Умить раптово переселить,
Її Христос під трубний Божий глас,
В свою небесную оселю.
Ми ж з вами в Церкві, сестри і брати,
Де завдяки Господній волі,
Ми призвані, щоб жити у Христі,
А це з усіх найкраща доля.
Амінь
Віктор Рибаков. м. Луцьк.
Свидетельство о публикации №117060204585