Вже в тих м н мот нн норд зюйд блаженно мовкнули..

Игорь Степанович Шевчук
* * *

Вже в тихім німотінні
норд і зюйд блаженно
                мовкнули,
а крило сходу
вивищувалось в дух –
й ним сходив жар
                благоговінь,
отінюючи крила другого схолоду –
й тим схід у трепеті
прощав доріжку – звідки дар
зійшов, по ній тепер богопослушливо
                відходив,
по-царськи серцем розіллявши
                насолоду…


тіло трояндове ж…
душа з небес теж благословена –
сходом ум’якшена краса
м’який сам запах литії,
                є в небесах:
краса – у взорі Божім єсть вона;
найбільш – Бог-Взір:

поле благоволінь
цілунків тіл
тим, хто у Взорі 
в крилах писав…
мовчки,
бо є надія: Богоблагодатна.


© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117060103029
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Игорь Степанович Шевчук
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Игорь Степанович Шевчук