Я чекаю любов. Оперета без букета

Я чекаю любов у подвір’ї чужого будинку,
Де машини штовхаються – наче автографа ждуть...
Я не думав приїхати, рішення – справа хвилини.
Що збиратися пану полковнику: взувся – і в путь.

А старенький якийсь озирався на мене суворо,
Може, думав, що квіти ламатиму я на букет.
Я і справді готовий всі квіти зламати, та сором
зупиняє мене, бо полковник, на жаль, не корнет.

Тож така дислокація: дід, двір, і я – без букета.
Сподіваюсь на дощ, щоб у хату загнав дідуся.
Але сонце палить... Ні хмаринки... Сміх, гріх і лібрето.
Я чекаю любов – ось моя оперета уся...


Рецензии
Привет полуночный, Миклош.
СпасиБо за оригинал.
http://www.stihi.ru/2017/05/31/10351
(как написал Сергей, это забавно))
а мне интересно, согласны ли Вы с "отбоем"..))- см. текст перевода...
и приходите ещё на один(см. рецку мою..))
...но мне ещё и про сирень перевести хочется!:))
уважительно,
я

Светлана Груздева   31.05.2017 22:59     Заявить о нарушении
Спасибо, в Библиотеке Искусства безыскусный инет

Миклош Форма   01.06.2017 12:16   Заявить о нарушении