Я чекаю любов... Оперета без букета.. Миклош Форма

http://www.stihi.ru/2017/05/31/7019


Оригінал:


Я чекаю любов у подвір’ї чужого будинку,
Де машини штовхаються – наче автографа ждуть...
Я не думав приїхати, рішення – справа хвилини.
Що збиратися пану полковнику: взувся – і в путь.

А старенький якийсь озирався на мене суворо,
Може, думав, що квіти ламатиму я на букет.
Я і справді готовий всі квіти зламати, та сором
Зупиняє мене, бо полковник, на жаль, не корнет.

Тож така дислокація: дід, двір, і я – без букета.
Сподіваюсь на дощ, щоб у хату загнав дідуся.
Але сонце палить... Ні хмаринки... Сміх, гріх і лібрето.
Я чекаю любов – ось моя оперета уся...


Переклад з української Світлани Груздєвої:


Жду любовь я свою во дворе, но чужом почему-то,
Где машины толкаются, словно автографа ждут…
Я не думал приехать, решение – дело минуты.
Что полковнику сборы? Всего лишь обулся – и в путь.

А один старикашка мной не был доволен, как видно:
Может, думал, что стану цветы я ломать на букет.
Я и вправду готов был на это, да всё-таки стыдно…
И препятствие в том, что полковник, увы, не корнет…

Дислокация та ещё: дед, двор и я – без букета.
Лишь надеюсь на дождь, чтоб загнал он дедулю домой.
Только солнце палит…и ни тучки…смех, грех и либретто.
Жду любовь я свою – вот и вся оперетта. Отбой...


Аватар автора оригинала