Чого очі плачуть,
Чого не сміються,
Бо воїни на війні,
За Вкраїну бьються.
Чого очі плачуть,
Чого зажурилися,
Бо та чорна туга мабуть,
Сльозами умилася.
Чого очі плачуть,
Чого не посміхнуться,
Бо багато хлопців,
Каліками вернуться.
Очі плачуть та ридають,
Дівчата голосять,
Бо їхних коханих,
До цвинтарів носять.
Сльози, туга та печаль,
Україну саваном накрила,
Мати плачуть,діти плачуть,
Війна горя наробила.
Очі карі чи блакитні,
Вік вам не радіти,
Всюди туга залягла,
Сиротіють діти.
Сиротіють рідні хати,
Сиротіють бідні люди,
Видно очі заплакані,
Тепер уже повсюди.
Ллються сльози із очей,
Землю окропляють,
Бо найкращих синочків,
До неї ховають.
Туга
© Copyright: Виталий Костылёв, 2017
Свидетельство о публикации №117053005521
Свидетельство о публикации №117053005521
Рецензии