Сердце матери
В.Леушиной "Серце матері"
Говорила мать с любимым сыном,
откровенно, будто бы с живым.
Без него что жизнь совсем не мила,
что во-снах приходит молодым.
Причитала голосом с надрывом,
разрывалось сердце на куски.
Ей хотелось, чтоб он был счастливым
и в глазах, чтоб не было тоски.
Но прожить не суждено сыночку,
беззащитна перед злом судьба.
В молодые, ранние годочки
вознеслась на небеса душа.
Мать просила Господа, молила,
чтоб увидеть сына наяву:
- с ним бы обо всём поговорила,
прислоню душою, обниму.
Но не дал Творец на то согласья-
не успела догореть свеча.
Ибо жизнь, то есть награда Божья
и своя у каждого пора.
Сумерки окутали округу,
матери подняться нету сил.
Разлучаться с сыном очень трудно,
будто кто-то сердце раздавил.
* * * 12.05.2017 г.
Серце матері
Розмовляла матінка із сином,
Говорила, наче, із живим,
Як вона без нього затужила,
Що приходить він у її сни.
Лементіла боляче з надривом,
Розривало серце на шматки,
Так хотіла, щоб він був щасливим,
Милувалась сином залюбки.
Не судилось видно довго жити,
Неприхильна доля досить зла,
Молоде скінчилось його літо,
І дорога в небо повела...
Все молила Господа матуся,
Щоби з сином стрітись наяву
Хоч, як слід із ним наговорюся,
Притулю дитятко, обніму.
Не дає Творець на зустріч згоди,
Не згоріла свічка ще до тла,
Бо життя, це Божа нагорода,
І своя у кожного пора...
Вже насправді добре сутеніло,
Підвестися мати не могла,
Розлучатись дуже важко з сином,
Рана в серці кров'ю запеклась.
* * * В.Леушина.
Свидетельство о публикации №117053005268