Просто слова, що лягають рядок до рядочка,
Просто думки, що неначе мурахи снують.
Ці — про дорослих уже моїх сина і дочку,
Ці ж — про онуків, які спати теж не дають.
Просто робота, від ранку до пізньої ночі,
Клопоти вічні й тривоги, мов грона, рясні.
Просто щоденні червоні, "комп'ютерні", очі
Й вічні папери, що так остогидли мені.
Просто проблеми, що тиснуть на мозок і плечі,
Хоч і не власні, та взявся тягар цей нести...
Прсто, як Бога, чекаєш ти іноді вечір,
Денне ж бо поле бракує вже сил перейти.
Просто весна, що свої нині крила складає.
Швидко деньочки минули її золоті.
Просто життя, в якім часу на себе немає.
Мабуть, тому, що живемо в часи непрості...
Просто слова, что ложатся строка за строкою...
© Copyright: Александр Афонин 4, 2017
Свидетельство о публикации №117053003123
Свидетельство о публикации №117053003123
Рецензии
як все просто і влучно...
а завтра літо...і не менш просто
Лида Скрипка 31.05.2017 09:03 • Заявить о нарушении
а завтра літо...і не менш просто
Лида Скрипка 31.05.2017 09:03 • Заявить о нарушении