Я так запам, ятав той вечiр
концерт, і каву, сто музик,
у чорному маленькі плечі,
шарм-голос, до якого звик,
прогулянку не попід руку,
бо поруч – на очах у всіх,
і ту солодку дивну муку,
що викликав твій чистий сміх,
і львівських ліхтарів осяйність,
і чоловіче відчуття,
що ми повинні вдвох негайно
провести ніч і все життя...
Свидетельство о публикации №117053002014
Спасибо.
http://www.stihi.ru/2017/05/30/3168
(приглашаю на перевод)
уважительно,
С.
Светлана Груздева 30.05.2017 09:55 Заявить о нарушении