Я приjхав у Львiв за грозою

Я приїхав у Львів за грозою.
І під каву – щоб блискавка з громом...
Врешті треба побути самому.
Врешті втомлює небо прозоре.

Врешті сонце палає надмірно.
А у Львові гроза – ідеальна.
Навіть дощик у Львові – сакральний.
Грози – Львову клянуться на вірність.

Львів сприймає грозу щирим серцем.
Львів... Під каву – гроза... Маю право...
Я приїхав до Львова, де кава
у грозу – є паролем і сенсом...

...............................................

Художник Ігор Роп’яник


Рецензии