А найстрашніше – пам'ять. Більш, ніж тінь.
Тінь – зникне часом. Пам'ять – завжди поруч:
і день, і ніч – говорить і говорить.
Оточує мене зі всіх сторін.
Все нагадає, що давно забув.
Все нагадає, що забути хочу.
І серед ночі каже все у очі –
мов стежить, щоб оплакував судьбу.
А пам'ять – найщасливіше, що є...
Коли на мить впритул підходить відчай,
лиш пам'ять ніжно дивиться у вічі –
останнім щастям, що завжди моє...
А найстрашнiше - пам, ять. Бiльш, нiж тiнь
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117053001181
Свидетельство о публикации №117053001181
Рецензии