Пробач
І незаслужену холодність,
Багато ти мені прощав,
І витирав на вітрі сльози.
І жодним поглядом чи словом,
Рани душі не потривожив,
З тобою оживаю знову,
І вірю,в те,що все я зможу!
Ще серце спить-холодні губи,
Обійми не такі міцні,
Які у тих,що щиро люблять,
Пробач мені,пробач мені!
І вечір буде для розмов,
А погляд знову в твої очі
У них жива твоя любов,
В моїх душа,що кровоточить!
Мені б тебе зробить щасливим,
Або ж від себе врятувати,
Та знаю я ось цьому ціну,
Як тяжко потім заживати!
Пробач мене за нелюбов,
І за таке несправжнє щастя,
Якби ти знав як хочу знов,
У тебе вдруге закохатись!
Свидетельство о публикации №117052900515
тебя полюбить...Увы ,родная,не повторяй нестиноровских танцев...Прошла,развернулась через
плечо,подбородок вверх и уверенной походкой в другую сторону...Пусть мужчине будет плохо,
что не дооценил ! С наилучшими пожеланиями и множеством улыбок молодой поэтессе!
Светлана Исса 04.06.2017 13:15 Заявить о нарушении
Ольга Куделя 04.06.2017 13:56 Заявить о нарушении