Олегу Недопако, пілоту-філософу,
в тональність передсмертного інтерв’ю — присвячую
1
І не піддається — як не кричатимеш!
Вона і на далях — собою стрічатиме.
Великі надії в маленьких картузиках,
Куди ви подінетесь? Божії діти! —
На вас знаменується музика.
Літаючі поруч, по два, по чотири,
Все є, стає в музиці — після квартири!
Хіба ви подінетесь, Божі союзники? —
На ледь уловимих — невловима є Музика!!
І світла печаль — вечоровість колише…
У небі така розчинилася тиша…
Художня печаль! — стогнуть
мовчки — узвишшя.
І дріботять комарі…
У Богові звук догорів!..
2
Ти терпів і
у Бозі спрозоривсь…
Та й сказав що
терпіли тебе
краєвиди
Та на серці вже зіркість така
що ти можеш спочить у зірках
а звучить на струні — Божий видих
Висота!
Вибухав вночі Ти —
вертикаль
у озерах
й озерцях
Висота! полиша сліпоти
людське серце
13, 14.09.2012
Музика
© Copyright: Игорь Степанович Шевчук, 2017
Свидетельство о публикации №117052901781
Свидетельство о публикации №117052901781
Рецензии