Пов сть врем яних л т
Святому преподібному
Силуану Афонському
з любов’ю присвячується
Обережно!
Гаряче!
Обережно...
Викладем
вічні збереження!..
Перетворюю в повість:
Ти дуже любиш
повісті —
де вічність — з гарячої випадковості...
Я серцем промчавсь!
холодний час —
не про нас
ми в серці гарячого догляду!..
Зорі —
мов зурочені відьмою каченята
вирівнюють погляди! —
вслід!
Повість — вирівняних
в омані
літ!!
Бо слід —
Твій слід!
Болід.
Ковчег огненний. І —
політ!
Ти, памятаючи, твориш,
і творячи — згадуєш!
і вигоряю:
маючи серце —
від пекла до раю
від пекла
до раю!
Це Ти —
вдихаєш
зірковість,
видихаєш — повість...
12.07.2015, трамвай
Свидетельство о публикации №117052901369