То - про кохання вiрш, то - про любов
писав від ранку, наче навіжений.
Мов за коханою біг наречений –
так за рядком рядок летіли знов...
А вірші – один одного не гірш.
Не мріяв я про гонорарів гору...
Бо гонорар – сміявся в кріслі поруч
і цілував за кожен вдалий вірш...
Свидетельство о публикации №117052705407