Зів"яли вже мої года
І молодість і красота зів"яли
Та не зів"яла ще наснага до життя
Бо кращього нема у світі
Якаж злиденна,запродажна сила
Споплюжила життя людей
Та віру в Бога,тож є святе
За той безвіз проклятий
життям разрахувались!
Нема вже стількі люду молодого
Скількох родин лишили майбуття
Дурили хлопцям голови
Та гнали,гнали,ніби стадо,
на забиття
То щьо ж то зараз робиться
Сміятися,чи-то плакать
Чи там усі блаженнії зібрались
Такі вже твОрять чудєса!
Та може то шезофрєнія
Всю РАДУ трахнула під корень
Вони ж бо хворі,зовсім хворі
То хто ж то візьметься їх лікувать?
На Лису Гору всіх,на Лису Гору!
Ведёмству місце там,і тількі там
Нехай собі шабашуть вволю
А РАДУ окропіть водой святою
Молитвой-оберегом оградіть!
Таке воно вже життя!
© Copyright: Лариса Сенчило, 2017
Свидетельство о публикации №117052407900
Свидетельство о публикации №117052407900
Рецензии