Я, глядючи, дивуюсь - біля ганку
Пухнастик мій, за звичкою , бува
Так вправненько вилизує сметанку,
При цьому й муркотіть не забува.
Хоч не голодний , діти ж бо кормили,
Та є режим, і винятків нема,
Лишень, подумав - як би не кортіли,
Ми б не змогли так їсти… Та дарма -
Навчишся працювати язиком,
Коли розбита пляшка з коньяком…
Позаздрив
© Copyright: Анатолий Тарасовский, 2017
Свидетельство о публикации №117052303111
Свидетельство о публикации №117052303111
Рецензии