Солодкою наснагою , прозорою i тихою зорею
Ранкова просiдь сизих пелюсткiв квiткових
Шепоче щось дивне й смiливе.
Коханий навiть так шептати б не зумiв.
Бринить роса, котиться краплинка не одна.
Природа: при родах дар щоденний - сила!
Прозорiсть ясних свiтлих полюсiв!
Вкриваються росою трави,
Сонячними барвами загра щасливий день:
Так ранок розмовля, так молится земля.
Зоря з зорею вiтер зустрiча!
Колишеться верба, далеченько, там... коло рiки.
На мостику рибак один, другий принишкли:
Ранковi барви - ранкове коромисло дiй.
Горять вогнi - в вiконцях
Мерехтить монисто повсякденних наших мрiй...
Ранок
© Copyright: Инесса Завялова, 2017
Свидетельство о публикации №117052202697
Свидетельство о публикации №117052202697
Рецензии