Зізнатись треба,врешті-решт,
Собі самому наодинці можна:
Становище моє - ні, не арешт,
Але настав час вже заперечень,
А не обожнень.
І бідкаюсь один, а хто порадить.
Слова,слова - одна бравада.
"Життя прожить - не поле перейти",
Дійшовши краю, про" Синього птаха"
Себе сам питаю:-Знайшов?
І відповідь в риму-не знаю...
Ще вчора здавалось- все зможу,
Близнята-дні ідуть,
Один на одного схожі.
Присмерк життя, як журба тихий.
С ким розділити радість і лихо?
Присмерк життя
© Copyright: Николай Жихарь, 2017
Свидетельство о публикации №117052108274
Свидетельство о публикации №117052108274
Рецензии