Була чиста, тече мутна
Вода бистра, прийшла Весна,
Покохалися біля ріки,
Та відтоді пройшли роки...
Берег рідний вже не крутий,
Сивий волос вже не густий,
Не цілую твої вуста,
Написала лише листа...
Ой коханий мене забудь,
Нічку дивну не повернуть,
В селі доля моя пуста
Тут зів'яне моя краса
Ти до болю простий юнак,
А живуть вже давно не так,
Маєш тільки свої вірші,
Більш нічого окрім душі...
У селі всі прожив літа,
Жінці пестив її вуста,
Ощасливив Всевишній Бог,
Дарував діточок нам двох,
Кожний ранок молюсь за всіх
І пробачив коханій гріх,
Доля наша у нас в руках
Та як річка буває шлях...
То плутає, то десь біжить
То вирує уже за мить,
Омиває чужі береги,
Комусь може і до снаги...
П.В.М. 20.05.2017г.
Була чиста, тече мутна...
© Copyright: Владимир Прохода, 2017
Свидетельство о публикации №117052104553
Свидетельство о публикации №117052104553
Рецензии