Щасливi... Людмила Юферова

http://www.stihi.ru/2016/06/06/9135


Оригінал:


Дорога у червень степами біжить навпростець,
Вдихаєм повітря із сонячного лимонаду…
Вслухається вітер у ритми щасливих сердець,
Навшпиньках тихенько до нас підкрадається ззаду.

Ми впали над прірвою в трави медвяно-п’янкі,
Засліплює очі яскраво-цитринове сяйво…
Віщають негоду чаїні розмови ламкі.
Не треба дощів, бо сьогодні вони, справді, зайві!

Розморюють подихом пряним гіркі полини,
Блаваткове небо впірнає у води лиману.
Це ж скільки років помололи життєві млини,
Допоки до щастя дорогу знайшли осяянну.

Ти держиш руками надію, немов заклинач…
Купається день у зелено-блакитній підливі…
А скільки ж проблем довелося збороти й невдач,
Щоб кожен, хто бачить нас, думав: «Щасливі, щасливі»!


Переклад з української Світлани Груздєвої:


Дорога степями стремится в июнь прямиком,
И я лимонадный напиток из солнца вдыхаю.
А ветер – он ловит сердечные ритмы тайком,
На цыпочках сзади тихонечко нас обнимая.

С тобой мы над пропастью в травах медово-хмельных
Упали…с лучами цитриново-яркого света…
Хоть бьют крики чаек опять непогодой под дых, –
Не надо дождей нам… сегодня не нужно про это!..

Дыханием пряным размо'рит полынь нас, трава,
А небо, под цвет василька, стынет в водах лимана.
Ну, сколько же лет измололи, увы, жернова,
Покуда мы к счастью дорогу нашли осиянной.

Ты держишь руками надежду, как будто кумач…
Купается день в голубинках зелёной подливы…
А сколько ж проблем победили мы и неудач,
Чтоб люди, завидев нас, думали: «Как же счастли'вы!»