Якби мені колись портрет добра
намалювати раптом хтось замовив,
я б довго не вагався і обрав
ту зустріч нашу вечором зимовим.
Без роздумів я б запросив тебе
із юності – просту, сором’язливу.
А пам’ять серце дотепер шкребе,
коли емоцій пригадаю зливу…
І перший сніг, і новорічний бал,
і ледь помітні бісики у очах,
і стриманості цноту на загал,
і неслухняні кучері дівочі…
Води багато із тих пір спливло,
врізнОбіч подалися юні мрії…
Засніжений бульвар французьким тлом
буремну душу і донині гріє!
Якщо б мені тепер портрет добра
намалювати раптом довелося –
у пам’яті своєї я б украв
оте, що у житті не відбулося…
18.05.2017
Ненамальований портрет
© Copyright: Олександр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117051806523
Свидетельство о публикации №117051806523
Рецензии