Випйем елю ми за Нелю!

Вип'єм елю ми за Нелю!

Ой, ти Нелю, моя Нелю,
чом ти дивишся на стелю?
Ти поглянь на мене ніжно,
як з картини Рафаеля.

Ти скажи сестричко, Нелю,
чи цей рік садила хмелю?
Щоби бражку учинити
й наварить кріпкого елю.

Неля – жінка не ледаща,
медсестра вона найкраща.
Ставить ліпше всіх уколи,
любить жарти і приколи.

Неля має добру вдачу,
хоч з-за цього навіть плаче.
Мимо так пройти не може,
завжди чимось допоможе.

Також Неля має сина,
він для неї ще дитина,
тож онуків не гойдає,
а невістку виглядає.

Забарилась добра звістка,
та й сама вона невістка.
Ще зустріне наша Неля
у пустелі Даніеля.

А іще буває Неля
неприступна, ніби скеля.
Та частує рідко перцем,
бо хороше в неї серце.

Прокружляють невеселі
ці життєві каруселі.
Не сумуй, усе минеться
й знову доля усміхнеться.

З ювілеєм тебе, Нелю!
Щастя й радості в оселю!
Ще й здоров’я на стонадцять,
а в душі – завжди сімнадцять!

17.05.2017