Старий буфет
Старий буфет… тобі вже стільки років,
що навіть пригадати я боюсь.
Мабуть твої давно минули строки,
не модний, кажуть, ти тепер чомусь.
Стоїш серед пихатих стін самотньо,
схилив покірно голову, мовчиш.
Хизуються вони євроремонтом.
Дурні! То ж не заслуга їх. Облиш!
Твої відремонтую я дверцята,
налагоджу шухлядки. І повір:
ти модерновим станеш і багатим,
і заздрістю для багатьох квартир.
Мій сивий друже, ні за які гроші
тебе я на поталу не віддам.
У нас багато спогадів хороших.
Хоча знайшлося місце і сльозам.
03.2017
© Copyright: Людмила Снитко, 2017
Свидетельство о публикации №117051703801
Свидетельство о публикации №117051703801
Рецензии