ТI СЛОВА,ЙОЙ СЛОВА,ЯКI ВЛУЧНI
МОЛОДЬ НАША СПIВАЛА НАРАЗ
БУЛА МОВА ПРО КРИЛА Й ПРО ПЛЕЧI
I ЖИТТЯ,ЩО НАРАЗ БЕЗ ПРИКРАС
КОМУ КРИЛА ВЧЕПИЛИ НАВIКИ
МОЛОДОМУ ЛИСТОЧКУ ЗОВСIМ
ДЕХТО ПЛЕЧI РОЗПРАВИВ ШИРОКО
БУЦIМ ВИЩЕ ВIД БОГА ОДИН
ЙОЙ,ХОДИЛО ТАКЕЄ БЛАГЕНЬКЕ
НIКУДИШНЕЄ ЗОВСIМ НА ВИД
МОЗГУВАЛО ЛИШ ХАПНУТЬ ДОБРЕНЬКО
МАТИ ВIЛИ НА ЗЕМЛЯХ ЧУЖИХ
ЙОЙ НАРАЗ РЕКЛАМУЮТЬ ХУТЕНЬКО
ЩЕ Й ЗЕМЕЛЬКУ ВIДНЯТИ ХОТЯТЬ
ГОЛОЖОПИХ ЗАЛИШИТИ...НЕНЬКА!
ПРОЖЕНIТЬ ЇХ ТУДИ...ЇХНЮ МАТЬ!
ПРОЖЕНIТЬ ЇХ ТУДИ,ДЕСЬ ДАЛЕКО!
КОЛОСОК НАЙ БУДЕ ТIЛЬКИ СВIЙ
НЕ ПРОДАЙТЕ ЗЕМЛI,ТО Є НЕНЬКА
ВАША НЕНЬКА!ВКЛОНИСЯ ПОВIК
В ДАВНИНУ ДЕ Б КОГО НЕ НОСИЛО
ТА ПО ВIКИ СВЯТАЯ БУЛА
БIЛЯ СЕРЦЯ В ХУСТИНОЧЦI,МИЛА
ЗБЕРЕЖЕНА НАЩАДКАМ ЗЕМЛЯ!
Берегиня
© Copyright: Лилия Гончар, 2017
Свидетельство о публикации №117051711240
Свидетельство о публикации №117051711240
Рецензии