Відцвіли тюльпани і бузок чарує...
Тихий,дивний вечір пісню заспіва.
Ось занили рани...серденько хвилює...
Серденько хвилює,пісня лісова.
У саду пташина загойдала вітку.
Темно.Зорі падуть у кущі й траву.
Де інде дівчина,-вишня кине квітку.
Слухаючи пісню,голосну-нову.
Складно хати глянуть,місяць погляд кине.
З неба,в ночі темній у старе село.
А далеко в полі...колосковім полі...
Жайворонок плаче,та скрипить весло.
Річка хвилю гонить,маревом тривоги.
Ранок сонце будить.Гомонить:-Вставай.
Місяць ріжок кривить...краєчок дороги...
Йому кине словом,з-згодою:-Бувай!
(Понкратова.О.В.)
Ранок сонце будить
© Copyright: Лена Грама, 2017
Свидетельство о публикации №117051710754
Свидетельство о публикации №117051710754
Рецензии