Дощами закінчилось літо.Невже?-
Не віриться й досі.
Дивись:он квіти не звертають уваги на осінь.
Вечір. Вже не виходжу з кімнати.
Муза десь заблукала,з"являтись не хоче.
Не маю бажання йти спати.
Мрію, закривши зволожені очі.
Ось прилетіла, сідає на те підвіконня,
Розправивши крила, мій зошит з віршами відкриє.
І скаже тихенько, неначе з просоння:
Душа у поета з роками мудріє,
Та дуже боїться свого безголосся.
Залишити все-не має і гадки.
За муки вагання йому нагородою срібне волосся.
Запише,закреслить, починає спочатку...
Почина спочатку
© Copyright: Николай Жихарь, 2017
Свидетельство о публикации №117051507809
Свидетельство о публикации №117051507809
Рецензии