Розкумкалися жаби на жаб'ячi весiлля
Пiшла я до ворожки по приворотне зiлля
До почуттiв весною мов додаються дрiжджi
Всi навкруги паруються, а я все незамiжня.
Хай красеня до мене чаклунка привороже
I гарну пару вiднайти немолодiй поможе
...Чи мало заплатила, чи то нечиста сила
Менi дорогу перешла, як зiлля те несла?
Бо парубок рудий, увесь у ластовиннi,
Неначе в жабуриннi, до того ще й старий,
До мене причепивсь, неначе жабуриння:
"Прийми мене до себе - навiки буду твiй!"
I де того рудого його батьки знайшли?
Чи золото шукали, а сина здобули?
Чи то пореготали над парубком дiдьки?
Кажу: " Не до вподоби рудi чоловiки!"
"То невелика горе" - знайшовся той один - "Я скоро посивiю i буду як блондин!"
От я сиджу й гадаю,
А чи рудi "линяють"?
Рудий блондин
© Copyright: Татьяна Силенко, 2017
Свидетельство о публикации №117051506787
Свидетельство о публикации №117051506787
Рецензии