О, как клянем мы ревностно тиранов... с украинског

"О, як ми ревно клянемо тиранів..." (Борис Олійник, http://www.poetryclub.com.ua/metrs_poem.php?poem=5381)

О,  як  ми  ревно  клянемо  тиранів,
А  їм  оте  -  як  мертвому  баклага:
Лежать  собі,  усохлі,  мов  тарані,
У  полинялих  мушлях  саркофагів.
Двадцятий  вік  відважно  і  громово
Старих  богів  розвінчує  на  стінах.
Зате  перед  новими  -  по-новому,
Демократично...  повза  на  колінах.
А  сфінкси,  як  завжди,
                ховають  тайни
У  сардонічнім  обрисі  губів...
І  взагалі:  коб  не  було  рабів,
Цікаво,  чи  з'явилися  б  тирани?

"О, КАК КЛЯНЕМ МЫ РЕВНОСТНО ТИРАНОВ..." (вольный перевод П.Голубкова)

О, как клянем мы ревностно тиранов,
А им, тиранам, то - как мертвым фляги:
Лежат себе, усохли, как тарани,
В ракушках полинялых саркофагов.

Двадцатый век отважно и громОво
Развенчивал былых богов на стенах.
Но перед новыми - он снова, снова
Демократично... ползал на коленях.

А сфинксы, как и прежде, прячут тайны
В сардонике и губ своих, и лбов...
Вот интересно: не было б рабов,
Откуда появлялись бы тираны?