Це нарешті тепло, чи зі мною ще бавиться травень?..
Ще примушує в шафі очима шукати плащі...
І відтінками темними вранці підказує гравій,
що вночі попід вікнами ходять стежками дощі.
А на небі щоранку – і сонце, і хмари, і осінь.
І казала рідня по обіді, що бачила сніг.
Та і сам я уранці так хукаю, мов на морозі.
То коли вже той травень накидає квіти до ніг.
А надія ще є, і рятують надію кульбабки.
Ось вони, під вікном, сяють ніжністю білих перук.
Врешті-решт ці кульбабки – зрадливого травня забавки.
Травня, що у кишенях ще носить тепло моїх рук...
Це нарештi тепло, чи бавиться травень?
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117051501726
Свидетельство о публикации №117051501726
Рецензии