Вибiр

Птахи співом гомоніли
У ранковім небі.
Полетіли й прилетіли,
Напились із греблі…

Їх життя завжди під Богом,
Під шатром блакитним.
В них одна лише тривога, –
Знайти здобич, обід ситний.

Є в пташини один вибір
Й лиш одна свобода, –
За яку вони в «спасибі»
І щебечуть оди! :)

Кожна з них є лиш собою,
У своїй природі.
Бог життя їхнє покроїв
По найкращій моді!

Лиш людина грає ролі,
Одягає маски…
І тому плаче від болю,
Й потрапляє в свої ж пастки!

Лиш вона здатна забути,
Що живе під Богом.
П’є щодень брехні отрути
Взяті під порогом.

Розкидає всюди темінь, –
Як окреме шитво.
Викресає іскру кремінь
Тепер. Не молитва. ((

Вірю в те, що є свідомість,
Якій не байдуже.
Й хто відкрив серце натомість
І в добрі одужав.

Є вершитель справ початих
В думах блискавичних.
Добро – те, що не зачате,
Бо воно – одвічне.


© Copyright: Світлана Кравчук, 2017
14.05.2017 р.

12:00; 13:49 – два останні стовпчики