Сила
Та, що все життя
мовчала на землі...
Нас на стрічу
Бог надії не лишить!
Дихаю щоб жить
щоб вічно жить!
Дав Їй — і обтесує
навчає
надихає...
обірвались знизу
трінто
скерцо
і стаккато
знав би
краще що
коли торкати! —
і мене надія
не лишає...
Знати, дихати і жить
і вічно жить...
о, яка Велика, що мовчить...
Змій боїться Її...
Дух — над краєм!
Змій згорить!
Бо Дух горить!
Дух повен любові —
і палає!
Сила мовчить.
Любов мовчить.
Свидетельство о публикации №117051304372