Давним-давно живу з тобою в шлюбі.
Тобі мої цілунки і плачі.
Слова-меди ще вимовляють губи,
їм плескають в долоні слухачі.
Чекаю зустрічі - немов би свята,
вслухаючись в пташиний ранній спів.
Закоханих у тебе так багато,
що в словниках не вистачає слів.
Навіть тоді, коли весь світ не любий,
я, тишу розірвавши громову,
прошу - Не залишай мене на згубу!
Без тебе я, НАТХНЕННЯ, не живу!
Давним-давно живу з тобою в шлюбi
© Copyright: Вера Свистун, 2017
Свидетельство о публикации №117051302350
Свидетельство о публикации №117051302350
Рецензии